tolik_fort

У Бережанах повним ходом готуються до «Фестивалю Бережанського замку». Його організували з метою збору коштів на нову браму, що ідентична своїй історичній попередниці.

З цього приводу члени Молодіжного Порталу Бережан, Оля Пюпа та Христина Рудіч, оголосили мистецький аукціон. Протягом місяця дівчата будуть збирати у себе речі, зроблені руками благодійників, тернополян, мешканців м.Бережани, тощо, або просто подаровані небайдужими людьми. Далі всі речі дівчата сфотографують і викладуть в офіційній групі “Фестивалю Бережанського замку” в соцмережі ВКонтакті. Там люди зможуть обрати собі лот, що сподобався. Придбати ж його можна буде лише завітавши на “Фестиваль Бережанського замку”, що пройде 9-10 червня 2012 року у місті Бережани. Всі кошти, вилучені з аукціону, будуть долучені до збору на реконструкцію воріт.

  
  

На Тернопільщині відзначатимуть 500-річчя з дня перемоги українсько-литовського війська у битві з татарами під Вишневцем

Депутати проголосували за питання «Про погодження клопотання комунальному підприємству «Водоканал-сервіс» (смт Гусятин) щодо надання спеціального дозволу на геологічне вивчення, у тому числі дослідно-промислову розробку водозабору прісних підземних вод» та «Про відзначення 500-річчя з дня перемоги українсько-литовського війська у битві з татарами під Вишневцем».

Також було прийнято позитивне рішення щодо перейменування Івано-Пустенської сільської ради Борщівського району, перейменування Лановецької сільської ради Борщівського району, надання комунальному закладу Тернопільської обласної ради “Колегіум-інтернат “Знамення” з поглибленим вивченням предметів духовно-просвітницького спрямування у с.Зарваниця Теребовлянського району” дозволу на передачу автомобіля УАЗ 2206, внесення змін до положення “Про щорічний обласний конкурс “Населений пункт найкращого благоустрою і підтримки громадського порядку”, відзначення у 2012 році в Тернопільській області 65-их роковин трагічних подій операції “Вісла”.

http://poglyad.te.ua/podii/na-ternopilschyni-vidznachatymut-500-richchya-z-dnya-peremohy-ukrajintsiv-nad...-tataramy/

Дякую Тарасу (locus_te_ua) з tarnopol.te.ua

План реконструкції Тернопільського замку презентували минулого тижня на міжнародній науково-практичній конференції “Тернопіль і Тернопілля в історії та культурі України і світу”, що відбулася в педуніверситеті. Проект “Тернопільський замок: перспективи історичної реконструкції та відновлення” представив Ярослав Пелехатий, начальник відділу містобудування, охорони пам’яток та нагляду за будівництвом управління архітектури та містобудування облдержадміністрації.

Замок «повернуть» у ХІХ століття
“Через сучасне оздоблення, навколишній благоустрій замок втратив свій історичний вигляд, — зазначив Ярослав Пелехатий. — Ми плануємо навколо нього створити історичне середовище. Саме з цією метою у 2007 році була розроблена проектна документація у Львівському спеціалізованому науково-реставраційному інституті “Укрзахідпроект-реставрація”. Перед тим, як приступити до втілення плану, здійснювались детальні інженерні обстеження будівлі, археологічні дослідження ґрунту прилеглої території. Також за участю охоронної археологічної служби України проведено геологічне шурфування, після якого вона дала попереднє заключення щодо проекту реставрації”.
Пан Пелехатий розповів, що кольоровим гравієм та крихтами граніту відновлять фундаменти будівель казематів та інших приміщень. Біля них будуть інформаційні вказівники. Відновлять і фрагменти в’їзної брами, яка існувала на кінець ХІХ ст. По лінії вулиці Замкової буде насипаний ґрунт у формі валу, а також зроблять лінію частоколу для того, щоб показати, як виглядали оборонні споруди замку в той період.
За рахунок пониження ґрунту, планують відтворити гарматні бійниці, які закриває літній майданчик бару “Максим”. Вони розташовані в землі на глибині приблизно одного метра. Пан Ярослав сподівається на те, що їх фундамент зберігся і в процесі розчистки з’являться якісь нові і цікаві елементи.
Походження тріщини в правій частині замку фахівець пояснив наявністю у приміщенні туалетів, водопроводу та каналізації. А ще негативно на стан будівлі впливає реконструкція бару “Максим”, яка частково призвела до перекриття природного водовідтоку.
“Значної шкоди історичному вигляду замку завдали і світові війни та післявоєнна відбудова, — вважає Ярослав Пелехатий. — Саме в цей період його приміщення передали в розпорядження спортивної школи. А всередині добудували залізобетонні сходи та замінили склепіння”.

Спонсори знайдуться?
“У проекті, як і в самій реставрації, може бути багато змін, — каже пан Ярослав. — От, наприклад, коли вестимуться розкопки, ми можемо натрапити на різні невідомі нам предмети, споруди, що знаходяться під землею, тому час від часу план може коригуватись”.
Начальник відділу містобудування зазначив, що реставрація вже почалась.
“Ми відновили зовнішній вигляд самої будівлі замку. Це зроблено за кошти міської ради, загалом потрібно майже десять мільйонів… Помагають тим людям, які щось роблять, коли будуть помітні позитивні результати праці — знайдуться і спонсори”, — переконаний пан Пелехатий.
“Якщо проект реконструкції нашого замку і замкової території вдасться — з’являться нові об’єкти для туристичного огляду, екскурсій, тож зростає потік відвідувачів. У нас є на що подивитися, — зазначив Олександр Петровський, заступник голови оргкомітету конференції. — Цей план реставрації допоможе підкреслити історичний характер центру міста”.

НЕ МОЖУ НЕ ПРОКОМЕНТУВАТИ - Є КОСЯКИ - ПРОКОМЕНТУЮ ПІЗНІШЕ.

  
  
 

Originally posted by haiduk_kamienec at Киноновинки 1612

Тут шляхетний пан Тарас його мосці Циклиняк (locus_te_ua) виклав фото, дозвіл зробити які любязного надав пан Пелехатий Я. О., коротше кажучи план реставрації ТАРНОПОЛЬСЬКОГО ЗАМКУ у проектуванні Укрзахідпроектреставрації. 
Оскільки абсолютній більшості тИрнополян НАСРАТИ на цю споруду і в прямому і переносному сенсі, то давайте хоча б ті, кілька чоловік шляхетної крові, обговоримо що нам у ній подобається, що ні, що можна було б у проекті покращити, і т. д.
Запрошуються небайдужі, Тарас, Хаус, Лихвар, Камікадзе, Блека, Юрко, Астрік, Темплар, Борис Явір, Гайдук, та інші, вибачайте що всіх не можу назвати.
Обговорювати можна або на цій сторінці, або у Тараса на http://locus-te-ua.livejournal.com/67340.html
Щоб відкрити малюнок у повному розмірі - права кнопка миші і "відкрити зображення".
   
   
 

http://poglyad.te.ua/podii/v-ternopilskomu-zamku-pokazhut-yak-v-rujiny-vkladalysya-hroshi-troh-oblastej/

27 квітня у приміщенні Тернопільського замку відбудеться презентація документального фільму «Бізнес на руїнах».

«У 2010 році ми зняли документальний фільм «Замки Тернопільщини: Історія, яку ми втрачаємо». Коли знімався цей фільм більшість керівників, особливо на місцевому рівні, плакали, що їм не вистачає коштів на збереження пам’яток архітектури. Були анекдотичні випадки, коли на запитання журналіста «скільки коштів потрібно?» не було зрозумілої відповіді. Посадовці не орієнтувалися ні в сумах, ні в стратегії використання грошей… Тому ми вирішили перевірити, як використовуються ті кошти, що вже виділялися. Чи є якісь певні тенденції? Наслідком цієї роботи є журналістське розслідування-фільм «Бізнес на руїнах». Ми досліджували тему державних закупівель в сфері збереження пам’яток архітектури у Львівській, Волинській та Тернопільській областях. Під час презентації ми проведемо круглий стіл де оприлюднимо аналіз планів державних закупівель, тендерів тощо. Скажу одну лише річ – при певних тенденціях і підходах до реставрації, жодних виділених коштів на ремонт буде недостатньо. Окремі фірми та окремі замовники, використовуючи чималі кошти, не те що не ремонтують, а фактично нищать те, що має бути відреставроване. Як приклад – завал веж після реставрації в Підкамені та в Бережанах», – розповів Володимир Ханас.

За його словами практично неможливо відслідкувати фірми, які проводять неякісні ремонтні роботи на пам’ятках архітектури, оскільки інформація по тендерах знищується через три роки, пише НТЕР.

Фільм «Бізнес на руїнах» створений зі підтримки ТМО «Нівроку» (Тернопіль), «Нове покоління» (Львів) та Центр дослідження регуляторних реформ (Луцьк).

Тривалість фільму 30 хв.

Матеріали УкрЗахідПроектРеставрації.

( Читати більше )

Скоро буде в кращій якості.

Тут на блозі у yurk0 написана стетєйка по тернопільському замку і планах щодо нього у терн. міськради. Цитую:

Мерія запланувала масштабну реконструкцію Тернопільського замку. Після перевтілення він стане максимально схожим на… самого себе, але у ХVІ столітті. (Хлопці, НІХТо не знає і не бачив як замок виглядав у 16 столітті!!!) Косметологічні процедури не торкнуться самої будівлі, натомість навколо неї буде чимало нового, а значить – добре забутого старого. Завдяки реконструкції замок планують витягти з окопів, відновити вали, в’їзні ворота. Така перспектива довгострокова, однак реальна, переконують у мерії. Зараз місто готує подання у відповідні міністерства й очікує на державну підтримку, від якої і залежать терміни виконання проекту.

«Витягти» замок з «окопів» коштує понад 1 млн. грн.

Оскільки Тернопільський замок є пам’яткою архітектури ХVІ ст., реконструкцією такого об’єкта можуть займатися тільки спеціалізовані підприємства. У Тернополі відповідних ліцензованих фахівців не знайшлося, тому місту довелося звертатися за допомогою до львів’ян. Саме їхня фірма готувала проект реконструкції нашого замку.

– Дуже багато часу втрачено на переписку з різними структурами, але іншого способу немає, адже це пам’ятка архітектури і вона потребує особливих умов до проектних робіт. Навколо замку заплановано відновити в’їзну браму та вали – символічний насип, завдання якого відтворити атмосферу споруди. (Ви б уточнили чи вали чи паркан, бо то є велика різниця. Вали були у 16 столітті а паркан постав на початку 19-го. І до речі. Палацова брама 19 ст. не дуже добре вяжеться з середньовічними валами.) За задумом проектантів, буде відновлено фундамент, який зараз практично повністю засипаний землею. В результаті він стане видимим. Наше завдання – понизити ґрунтовий рівень, аби оглядався фасад замку. (Ви ж там поставили водонепроникну подушку по перемитру фасаду.... і як це виглядатиме?) Така процедура тягне за собою певні видатки, – розповідає заступник міського голови Тернополя Леонід Бицюра.

Нагадаємо, кілька років тому у рамках реконструкції замку навколо будівлі встановлено бруківку. Під час проведення робіт її знімуть. Потім розпочнеться вивіз ґрунту. До речі, саме ця процедура становить у кошторисі найбільше видатків. Мова йде не про витрати на роботу спеціальної техніки чи якихось новітніх технологій, а про оплату людинодня роботи. Майже третина суми, зазначеної у кошторисі, становить витрати на пониження рівня ґрунту. У мерії стверджують, що запропонований львів’янами проект є не остаточним. Міська рада обміняється думки з іншими проектантами та спілкою архітекторів Тернопільської області і прийме єдине оптимальне рішення. Леонід Бицюра не приховує, що у нього також є деякі застереження та очікування від даного проекту.

– Особисто для мене важливо відновити в’їзну браму, аби вона мала не тільки символічне значення, а й функціональне використання. Є багато світлин ХVІ ст., які чітко демонструють усі деталі цього елементу огорожі. (Які ще у біса світлини 16 століття??? Сама брама побудована приблизно у 1810-х рр, ви хоча б про це в курсі, чи це просто помилка в тексті? )) історики....) Цікаво було б «оживити» цей об’єкт, оскільки він, безсумнівно, стане родзинкою міста, - зазначив пан Леонід. (Це залежить від того якою ви її відбудуєте)

У ході реконструкції зовнішній вигляд замку не зміниться, запевняє Леонід Бицюра. Логічно, адже два роки тому «обличчя» будівлі тільки відновили. До того ж, на це витрачено немаленьку суму. Щоправда, дискусії щодо архітектурного рішення тривають і досі.

– Скажімо, мені особисто жовтий колір замку не подобається, але таким було рішення групи експертів-архітекторів, і воно погоджене з іншими структурами. Також є чимало зауважень щодо форми вікон та матеріалу, з якого вони виготовлені. Форма та доцільність встановлення саме таких вікон також мають відповідне погодження, – каже Леонід Бицюра.
Очевидно, таким чином проектанти мали на меті максимально наблизити вигляд замку до часів його молодості.

Мерія наклала вето на комерційні проекти у замку

Замок – це одна з двох історичних будівель, яка має відношення до дати заснування нашого міста та герба. Однією з них є Надставна церква, (яку дуже гарно реставрують...) іншою – замок. Однак частина гостей міста навіть не знають, що у Тернополі є замок. Виходить, він не працює як культурно-мистецький об’єкт. Сьогодні це фактично спортивна споруда. З’ясувалось, що після реконструкції перед Тернополем відкриється багато нових можливостей. Зокрема, у замок буде перенесено палац урочистих подій (РАГС). (Боронь Боже. Там тільки РАГСу бракує. Це тоді буде не замок а канцелярська крисатня.)

– Сьогодні установа знаходиться у приміщеннях «Ощадбанку». Рано чи пізно її таки попросять звіди виселитись, адже дане приміщення приватизоване і процедура виселення орендарів уже розпочалась. Звичайно, мерія до РАГСу, як до державної структури, має мінімальне відношення, але хотілося б, щоб такі урочисті і знакові події в житті тернополян відбувалися у відповідній атмосфері. Тому кращого місця для церемонії годі й шукати. Таким чином буде вирішено дві проблеми: впорядкування замку та розташування РАГСу, - зауважив заступник мера. – Більше того, держава готова виділити фінансування його на облаштування. (Перенесіть РАГС у приміщення міськради)

Міська рада зацікавлена в тому, щоб замок був задіяний як центральний об’єкт Тернополя. Тому тут планують розмістити музей нашого міста. (Було б добре. Тільки не робіть там музей С. Бандери та УПА і не страждайте ура-патріотизмом. Це ганебно. Висвітлють правдиву історію міста - руську, польську та жидівську.)

– У нас вже є частина експозицій, які використовуються у музеях, школах. Частина навіть є у приміщеннях міської ради. Ми хочемо зібрати ці експозиції та відкрити музей Тернополя. Інший напрямок використання – це відкриття картинної галереї. Ми плануємо перенести картинну галерею у замок, адже його приміщення дозволяють використовувати об’єкт як виставковий зал, - поділився планами міськради Леонід Бицюра. (Для чого переносити у замок самі депресивні установи? Та картинна галерея яка нікому ні з тернополян ні з гостей і задарма некпотрібна і яка є тільки для галочки і той РАГС про який писано вище?)

Також у замку заплановано проводити зустрічі, громадські обговорення, громадські та мистецькі зустрічі, конференції, семінари тощо. За словами заступника мера, фонтану, який знаходиться по сусідству з замком. Щодо пам’ятників з лелеками такої впевненості немає: однак частина архітекторів бачать проект із збереженням пам’ятника, а інша - ні. А об’єктам, які знаходяться у замку, обіцяють знайти достойну нову домівку. (Лелеки винести за межі замкової території)

– Сьогодні у замку знаходяться лише школа греко-римської боротьби та козацька світлиця. Протягом року ми шукали приміщення для облаштування борцівсього залу. Зараз розглядається кілька варіантів, які дозволять оцінити, у скільки він обійдеться місту. Наприклад, у Палаці спорту, де було заплановано розмістити борцівський зал, він не поміщається. Для облаштування лише спортивного залу у даному приміщенні потрібно близько 4 млн. грн. Інша проблема – у жодному з залів Тернополя не можна провести міжнародних змагань, оскільки в них поміщається максимум два килими, а за вимогами федерації потрібно три.

На даний момент місто не розглядає можливості ведення у приміщенні замку будь-якої комерційної діяльності, каже Леонід Бицюра. У мерії визнають, що реконструкція споруди має довгострокову перспективу. Провести її за кошти міського бюджету не реально. Єдиний вихід – державне фінансування. Наразі міська рада готує подання на різні міністерства. (А ви у ньому впевнені?)

– Замок – пам’ятка не тільки місцевого, а й державного значення, тому в нас є всі передумови для того, щоб об’єкт було включено у проекти реконструкції на рівні держави. Дуже мало коштів спрямовується державою на відновлення та утримання пам’яток архітектури. Шкода, що при перебуванні на міністерських посадах саме вихідців з Тернопільщини та Львівщини фінансування на архітектурні об’єкти звелися взагалі, – каже Леонід Бицюра.

Разом з тим, частину коштів мерія планує зібрати серед тернополян. Після завершення збору коштів на пам’ятник Незалежності буде підніматися питання про збір коштів на реконструкцію замку та залучення меценатів… (ну-ну)

Зоряна Гарасимів

  
  
 

Взято тут http://fotki.yandex.ru/users/dzj-vladislav/view/1187623/?page=0#preview
з підказки на Релікфайндері.
Жопа. ЖОПА. Поки що. Якщо це не остаточний варвант завершення стіни. Це вас що, почаївські монахи надоумили?
Післязавтра спеціально скину матеріали по Кременецькому замку, візму в НЗ.
Бо на це страшно дивитися.

Пост попередній. Ще не завершено.

Щоб не бути голослівним, викладу тут напис що і зараз зберігся на фундаційній таблиці на брамі фортеці в Підзамочку, проте зараз вже не читабельний. Але коли прийде черга відновлення, щоб все було правильно. Таблиць було дві, як видно з фото нижче.
  

На верхній написано: SUSTINE ET ABSTINE
                                 JAN ZBOZNY BUCZACKI

На нижній: POLYPOTENTE OBTINE 1600 AUGUST

http://nachemodanah.blogspot.com/2011/04/blog-post_4129.html - взято звідси. Гуляючи натрапив - вражає!!!

 
 
 
Автору весь можливий респект і повага!

В одному виданні прочитав що для відновлення Бережанського замку (для прикладу) потрібно 35 млн. грн. в цінах 2000 року.

Це означає що якби 1 млн українців скинулися по 35 грн, памятку було б врятовано.
Або якби 330 тисяч скинулися по сотні. Коротше населення середнього обласного центру.
Формула проста та геніальна, але тільки не в нашій "державі".

Ну то таке, роздуми...

  
Взято з http://www.gulag-museum.org.ua/ua/index_buch.htm