Barbaricum & Romanum на Поділлі

польові дослідження неофіційної археології

Римська військова присутність на Поділлі
tolik_fort
Дуже цікава стаття під назвою

ПРО ДЕЯКІ ОСОБЛИВОСТІ ОБІГУ РИМСЬКОЇ МОНЕТИ І ПРОБЛЕМАТИКУ ВИНИКНЕННЯ ТА ФОРМУВАННЯ ЧЕРНЯХІВСЬКОЇ КУЛЬТУРИ В МЕЖИРІЧЧІ СЕРЕДНЬОГО ПОДНІСТЕР’Я І ПІВДЕННОГО ПОБУЖЖЯ

авторів Олександра Надвірняка, Олега Погорільця, (Меджибіж).

Знайдіть її і прочитайте. Якщо коротко про її суть та зміст, то:....
величезну кількість знахідок монет Римської Імперії на Поділлі не можна пояснити тільки торговими звязками, а навіть навпаки, цитую

Факт наявності широких і постійних торгових зв`язків також ставить під сумнів К.М. Колесников, звертаючи увагу на те, що «уряд імперії прагнув обмежувати торгівлю з варварами». Посилаючись на «Дігести Юстиніана» він вказує, що «по-перше, забороняється експорт стратегічних матеріалів з імперії ворожим племенам; по-друге, визначалися місця на кордоні, де варварам було дозволено торгувати з римлянами, в усіх інших місцях торгівля була заборонена». Звертає увагу на себе і інший момент: «не пізніше початку ІІІ-го століття експорт зброї, обладунків, коней, в’ючних тварин, грошей, точильних каменів, заліза, зерна, солі та всього, що могло становити військову цінність (включаючи заручників), вважалося тяжким злочином»

Також звертає увагу на себе, цитую:

У свою чергу, в зв’язку з переглядом нижньої дати черняхівської культури, М.О. Тиханова поставила під сумнів зв’язок між черняхівською культурою і напливом римських денаріїв. На її переконання, срібні римські імперські монети надходили на територію Східної Європи в кінці ІІ – на початку ІІІ століття,і належали населенню, яке передувало черняхівському. Якщо стосовно територій, які займали племена липицької, поянешти-лукашівської,
пшеворської, зубрицької, вельбарської, зарубинецької і культури карпатських курганів, це припущення не викликає заперечень, то не лише для Середнього Подніпров’я, але й для досить значного територіального масиву в межиріччі Середнього Дністра і Південного Бугу – як одного з основних районів формування черняхівської культури, склалася ситуація, коли, образно кажучи, «є гроші – немає людей». Якщо не брати до уваги поодинокі археологічні об’єкти, які пов’язують з зарубинецькими, пшеворськими та сарматськими елементами, то маємо справу з своєрідним культурним і хронологічним «дочерняхівським» хіатусом
.

І в підсумку:

У зв’язку з цим, до пояснення цілої низки «білих плям» цього періоду залучається, в якості робочої, концепція римської військової присутності в межиріччі Лісостепового Подністер’я і Південного Побужжя, окремі положення якої знаходять своє підґрунтя і в нумізматичних матеріалах.

Звертаючись до узагальнених досліджень, можна висловити припущення, що початок експансії імперії в північно-східному напрямку набирає реальних обрисів у зв’язку з подіями Маркоманських війн. У 171-му році у відповідь на спустошуючий прорив костобоків (до речі, суто "українська (словянська) назва) на Нижню Мезію, Фракію, Македонію і Грецію римлянами було здійснено каральну експедицію за Дунай, яка досягнула, вірогідно, верхньої течії Дністра.

Свідчення про перебування римських допоміжних військових з’єднань у Подністер’ї в останній чверті ІІ ст. н.е. знаходимо у О.Г. Бандровського. Показово, що на переконання В.В. Кропоткіна та М.О. Тиханової саме на цей час припадає приплив на східноєвропейські терени основної маси срібної римської імперської монети.

У свою чергу, аналіз кількісного і структурного складу депозитів цієї групи дає підстави говорити про прямі аналогії серед знахідок «легіонерських» і «ветеранських» скарбів у військових таборах і поселеннях римського лімесу Враховуючи хронологічну складову, скорочення потоку римської монети і статистику верхньої межі в накопиченнях скарбів, можна вести мову про те, що зазначені депозити мають безпосереднє відношення до початку активної фази готської експансії і прориву германських племен в Ойюм в кінці ІІ – на початку ІІІ століття.

Також особливу увагу звертає на себе група демонетизованих грошових знаків, перетворених в підвіски-амулети, які використовувались в середовищі римських військовослужбовців як атрибути культу обожнюваних імператорів та членів їх родин.
До окремої категорії артефактів можна віднести групу легіонерських медальйонів, помилково зараховуваних до «варварських наслідувань». Разом з тим, фіксація в поховальних комплексах і підйомних матеріалах черняхівських некрополів значної кількості монет відображає привнесення в місцеву обрядність етнокультурних традицій, пов`язаних з укоріненим в романізованих провінціях ритуалом захоронення з «оболом Харона».

Окрім того, ціла низка прямих і опосередкованих свідчень, дає підстави говорити не лише про вірогідність перебування римських військових контингентів в межиріччі Середнього Подністер’я та Південного Побужжя. Означений регіон, будучи порубіжною з «римським світом» зоною, чи не найпершим у Східній Європі став об’єктом потужних політичних, економічних та технологічних імпульсів, які надходили головним чином з дунайсько-дакійського напрямку і стали суттєвим фактором у формуванні черняхівських старожитностей
.

mmm

Вершник.
tolik_fort
Одна з знахідок на черняхівських старожитностях. Те про що мова йшла в статті вище, в пості про статтю шановних панів з Меджибожа. Невідомо кому належав цей знемонетизований денарій перетворений на медальйон. Але явно не класичному римському ветерану з центральних провінцій. Ймовірно що сармату, а чи він все життя провоював проти імперії, чи служив їй (наприклад в Британії), і всю службу мріяв про рідні степи між Дніпром та Дністром - це вже невідомо. Алу суть медальйону це вершник і кінь на реверсі, а не Марк Ульпій Траян на аверсі.

3т

1т

2т

?

Log in

No account? Create an account