tolik_fort (tolik_fort) wrote,
tolik_fort
tolik_fort

  • Mood:

Великі Бірки. Все що залишилося від замку?

Є серед замків Тернопілля один такий про який мало кому відомо. Йдеться про смт Великі Бірки Тернопільського району. І в принципі це і замком назвати важко, навіть перебудованими залишками. Швидше топонім, просто збережений факт, прив'язка до того що тут було колись. Як відомо у Великих Бірках ... так, не буду висмоктувати з пальця інформацію і робити з себе доку.

Матеріал з Вікі:
Перша писемна згадка про поселення датована 10 березня 1410 р., коли, за часів правління короля Владислава ІІ Ягайла, воно входило до Корони Польської. Староста подільський і теребовлянський Петро Владкович у Теребовлі 10 березня 1410 р. підтвердив уклад границі, яка розмежовувала село Чернилів (тепер Чернелів-Руський) від Борка. Правда, у Літописі руському згадується битва русько-галицького війська з монголами 1243 р. в Борку; тож, можливо, тут вперше мовиться про нинішні Великі Бірки чи територію, де вони розташовані.

З польських джерел відомо, що у XV—XVI ст. королівщина Борек разом із чотирма навколишніми селами входили до Теребовлянського староства (повіту), Галицької землі, Руського воєводства, Корони Польської. 15 червня 1530 року підстароста Кам'янецький Ян Срочицький дістає дозвіл від короля Сигізмунда І Старого закласти на місці села Борек місто на магдебурзькому праві. Однак, він чомусь не спромігся на закладення міста на тому місці, тому вже в короткому часі змушений уступити ці маєтки галицькому підкоморію Миколі Сенявському, якому король надає дозвіл на викуп з рук Яна Срочицького королівського села (тоді ще не міста) Борек разом з належними до нього селами : Дичковом, Ходачковом, або Качавою (тепер Малий Ходачків), Галущинцями, і Заднишівкою (тепер в межах смт Підволочиська). У його власності воно перебувало близько тридцяти років, проте Микола Сенявський ставши великим коронним гетьманом, володіючичи багатьма іншими маєтностями не прив'язався до Борка.

З 1565 р., за часів короля Сигізмунда Авґуста ІІ, містечко Борек разом із сусідніми селами стало власністю королівського управителя Кам'янецького замку Миколи Потоцького і перебувало під пануванням родини магнатів Потоцьких понад сто років. Згідно люстраціі королівщини Борек проведеної в 1565 р. населення містечка становило близько 550 душ які утримували в своїх господарствах 720 волів, 720 овець, 480 свиней і 320 вуликів. В містечку була православна церква св. вмч. Параскевії П'ятниці, а піп сплачував податок в 1 злотий. Працювали також млин, гуральня , також виготовляли солод і розводили рибу в ставку. Фільварок знаходився в сусідньому селі Дичкові, що входило до Борківського маєтку. Загальний дохід пана з містечка складав 273 злотих 23 грошів.

Винекненню містечка Борек і його розвитку, в ХVI ст., сприяло його вигідне розташування поблизу кордону між Короною і Волинськими землями, що входили тоді до Великого князівствоа Литовського. В той час там установились сприятливі політичні і господарські відносини, процвітала торгівля, діяли митниці, вздовж кордону будувались оборонні укріплення, замки і замочки. Але цей період виявився нетривалим. З прийняттям в 1569 Люблінської унії і утворенням федеративної держави — Речі Посполитої щезли границі з Литвою, митниці ліквідували, прикордонна торгівля стала занепадати. З початком XVІІ ст. посилилсь татарські набіги, які в тих часах, часто кілька разів на рік, заливали Галицьку землю вбивствами, грабунками та руйнуваннями. Містечко Борек, разом з сусідніми селами, в короткому часі дівчі було спустошене татарами у 1624 і 1626 рр.
Найстарішою історичною пам'ятникою Великих Бірок, безперечно, міг бути оборонний замок XVI—XVII ст. Замок внаслідок нападів татар зазнавав неодноразових руйнувань. Влітку 1649 р. під час Збаразької облоги, і в наслідок Зборівського договору, разом з містечком Борек, що належало великому коронному гетьману Миколі Потоцькому, який на той час перебував у татарському полоні, замок був знищений дощенту. Від нього залишились насипний чотирикутний земляний вал і перебудований в ХІХ ст. на місці вхідних замкових воріт будинок управителя панського маєтку, що називався «брамкою», та глибокі, викопані в тведій глині пивниці (льохи), де під час нападів переховувались сотні людей. Нині — це територія школи та дитячого садка.

 
А це фото, це те все що тепер називається тою самою "брамкою", тобто є нічим іншим як тими самими залишками замку. От так.

 

 

 

От такі справи малята. У нашої шановної Блеки, як вона сама стверджує, є архівне фото великобірківської фортеці (її руїни), варто її попросити щоб вона його виклала або показала. Цікаво було б глянути. На все добре, дякую за увагу.
Tags: Великі Борки, фотозвіти
Subscribe
  • Post a new comment

    Error

    default userpic

    Your IP address will be recorded 

    When you submit the form an invisible reCAPTCHA check will be performed.
    You must follow the Privacy Policy and Google Terms of use.
  • 3 comments